30 січня відбулось розширене засідання кафедри української літератури та кафедри світової літератури та порівняльного літературознавства та обговорення проєкту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філології з філософії аспірантки 4 курсу Васильків Галини Миколаївни на тему: «Поетика тілесного іконотропізму в сучасному феміністичному дискурсі», науковий керівник: проф. Солецький О.М.

30 січня відбулось розширене засідання кафедри української літератури та кафедри світової літератури та порівняльного літературознавства та обговорення проєкту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філології з філософії аспірантки 4 курсу Васильків Галини Миколаївни на тему: «Поетика тілесного іконотропізму в сучасному феміністичному дискурсі», науковий керівник: проф. Солецький О.М.

В обговоренні взяли участь всі присутні, зокрема д.ф.н., проф. Хороб С.І., д.ф.н., проф. Піхманець Р.В., д.ф.н., проф. Мафтин Н.В., к.ф.н., доц. Баран Є.М. тощо. З рецензією на дисертацію виступили д.ф.н., проф. Голод Р.Б., д.ф.н., проф. Деркачова О.С., д.ф.н., проф. Девдюк І.В.

Дискусія була цікавою та жвавою, адже тема дослідження викликала особливий інтерес актуальністю та новизною. Аспірантка 4 курсу Васильків Г.М. представила своє дисертаційне дослідження, зокрема представляємо уривок:

“Проблема природи образів, через які людина сприймає й осмислює світ, має давню інтелектуальну історію, що бере початок із платонівського уявлення образу як посередника між чуттєвим і мисленнєвим. У літературознавстві це питання набуло особливого значення для дослідження художньої реальності, зокрема в українському літературному процесі. У цьому контексті йдеться про створення та розвиток емблематичних текстів, зокрема у творах Г. Сковороди, які відображають наочно орієнтований спосіб мислення. До цієї проблематики звертався й І. Франко у праці «Із секретів поетичної творчості».

Системне осмислення цієї проблематики здійснено в працях Е. Спольскі, яка формулює теорію «іконотропізму», описуючи здатність мозку заповнювати «прогалини» сенсорної інформації для відтворення цілісної картини дійсності. Дослідження показують, що формування образних смислів базується на тілесності, яка стає простором трансформації та співбуття, структуруючи когнітивні й емоційні реакції. Тілесні образи надають автору засоби для відображення контрастів, внутрішніх конфліктів і екзистенційних переживань персонажів, що підтверджує актуальність вивчення тілесного іконотропізму”.