Професорка кафедри української літератури Деркачова О.С. та студенти-магістранти спеціальності Середня освіта (Українська мова і література) взяли участь у VI Міжнародній науково-практичній конференції «Особистість в історії, літературі та методиці навчання»

У межах конференції Ольга Деркачова разом з о. д-ром Петром Козаком (Івано-Франківська академія імені Івана Золотоустого) представила доповідь «Християнський код у віршах поетів-воїнів (на матеріалі збірки Максима Кривцова “Вірші з бійниці”)».
У доповіді розглянуто особливості функціонування християнських мотивів у творчості поетів-воїнів, зокрема біблійні образи й символи, осмислення жертовності, страждання, милосердя, прощення та духовної стійкості людини в умовах війни.
Особливу увагу зосереджено на поезії Максима Кривцова, у якій воєнний досвід осмислюється крізь призму християнського світогляду. Біблійні мотиви набувають нового звучання, допомагаючи передати трагізм сучасності, цінність людського життя та пошук духовних опор перед обличчям смерті.
Участь у конференції стала нагодою представити результати наукових досліджень, долучитися до фахового діалогу про актуальні проблеми українського літературознавства та привернути увагу до творчості українських поетів-воїнів, чиї тексти є важливими свідченнями нашого часу.


Запрошуємо Вас взяти участь у Всеукраїнській науковій конференції «“Дух, що тіло рве до бою”: потенціал творчої думки Івана Франка та Василя Стефаника», що відбудеться 25-26 серпня 2026 р. у «Просторі інноваційних креацій “Палац”» та Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника.
Вектори наукових дискусій:
- Іван Франко в українському культурно-історичному просторі: вчора, сьогодні, завтра.
- Духовно-культурна парадигма творчості Василя Стефаника.
- Творчість Івана Франка та Василя Стефаника: методологія досліджень і популяризації.
- Іван Франко – Василь Стефаник: духовна естафета поколінь.
- Провідні тенденції розвитку світового письменства зламу століть і творчість Івана Франка та Василя Стефаника.
- Міжтекстовий дискурс творчості Івана Франка та Василя Стефаника.
- Формули авторської свідомості й художнього мислення Івана Франка та Василя Стефаника.
- Поетичний світ Івана Франка: рецепції та інтерпретації.
- Ідіостиль та лінгвопоетика Івана Франка та Василя Стефаника.
- Традиції художнього дискурсу Івана Франка та Василя Стефаника у сучасній літературі.
- Інтермедіальність і культурні трансфери творчості Івана Франка та Василя Стефаника.
Учасники конференції можуть запропонувати власну тему для обговорення в рамцях тематики конференції.
Форми участі: очна і заочна (онлайн).
Матеріали конференції буде надруковано у «Прикарпатському віснику НТШ “Слово”», який включено до переліку наукових фахових видань України категорії В (вимоги до оформлення статей на сайті вказаного видання).
До 5 серпня 2026 р. чекаємо на адресу оргкомітету заявки учасників.
(У заявці прохання вказати тему доповіді, анотацію (300-500 знаків), прізвище, ім’я, по батькові, вчений ступінь, звання, посаду, місце роботи, адресу електронної пошти, контактний телефон учасника, форму участі, надіслати координаторам).
Координатори конференції:
Роман Голод – roman.golod@cnu.edu.ua, 0679603680.
Олександр Солецький – oleksandr.soletskyi@cnu.edu.ua, 0506717862.
У межах академічної програми FRANKOFEST-170 відбулася освітня дискусійна панель «Франкова шкільна наука: як читати класика сьогодні?»

Франкова шкільна наука: як читати класика сьогодні?
У межах академічної програми FRANKOFEST-170 відбулася освітня дискусійна панель «Франкова шкільна наука: як читати класика сьогодні?».
Розмова була зосереджена на практичному питанні: як сьогодні читати й викладати Івана Франка, щоб його тексти не залишалися лише частиною шкільної програми, а ставали предметом справжньої розмови з учнями.
Модерували панель доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Ольга Деркачова та кандидат філологічних наук, викладач кафедри початкової освіти та освітніх інновацій Олеся Дибовська.
До дискусії долучилися професор Григорій Клочек, директор Коледжу УКД, доцент Володимир Яслик, а також учителі Людмила Римик, Ольга Кецмур-Лев та Ірина Садула.
Говорили про те, що змінюється не лише шкільна програма, а й сам читач. Тому потребують переосмислення і способи роботи з Франковими текстами: від простого відтворення біографічних фактів та змісту твору — до запитань, дискусії, інтерпретації й пошуку зв’язків із сучасним досвідом учнів.
Окрему увагу приділили тому, які тексти Франка сьогодні особливо добре працюють у класі, де виникають труднощі з їх сприйняттям і що може допомогти вчителеві зробити читання продуктивнішим. Важливою частиною розмови став і досвід самих учителів, які щодня перевіряють різні методики безпосередньо в шкільній аудиторії.
Дискусія показала, що читання класика не обов’язково потребує спрощення. Натомість воно потребує добрих запитань, уважного прочитання тексту і готовності побачити в ньому те, що може відгукнутися сучасному читачеві.
Саме такі розмови — між науковцями, викладачами та вчителями — дають можливість по-новому подивитися на Франка і на те, як його література може звучати в сучасній школі.

Другий день FRANKOFEST-170


Науковиці кафедри української літератури – професор Наталія Мафтин, доценти Наталія Курінна, Наталія Вівчарик – взяли участь у роботі VIІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Рsychological, educational, legal, social and cultural issues of modern society» («Психолого-педагогічні, правові та соціально-культурні проблеми сучасного суспільства» (Кременчук, 25-26 листопада 2025 р.)). Науковиці виступили з актуальними доповідями «Методичні аспекти викладання творчості Тараса Шевченка у закладах вищої освіти», «Від епохи Гутенберга до цифрової школи: сучасні педагогічні форми активізації читацької діяльності учнів середньої школи», «Підтекстові смисли дитячої повісті Галини Пагутяк «Лялечка і Мацько».
13–14 листопада 2025 року викладачі Факультету філології Карпатського національного університету імені Василя Стефаника провели Всеукраїнську наукову конференцію «Сучасна українська література періоду воєнного лихоліття у контексті екзистенційних парадигм».
До роботи долучилися науковці з різних освітніх і наукових установ, серед яких: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Інститут Івана Франка НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Київський університет імені Бориса Грінченка, КЗ «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», Львівський національний університет ім. І. Франка, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Університет Південної Данії (Данія), Університет «Чернігівська політехніка», Херсонський державний університет.
До дослідження нової сторінки української літератури також долучилися аспіранти та магістранти Карпатського національного університету імені Василя Стефаника та Львівського національного університету ім. І. Франка.
З огляду на складні обставини останніх днів, конференція відбувалася у змішаному форматі.
Учасники виголосили 55 доповідей і повідомлень, у яких згадували імена тих, хто віддав життя за Україну (зокрема Максим «Далі» Кривцов), тих, хто продовжує її захищати (як-от Артур Дронь і Оксана Рубаняк), а також аналізували твори відомих майстрів слова — Марії Матіос, Оксани Забужко, Галини Крук — і представників нової генерації українських авторів, серед яких Ірина Феофанова, Марина Пономаренко та інші. У межах конференції також відбулася творча зустріч із Богданом Томенчуком та авторками артбуку «Чекання».

13-14 листопада у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Розвиток неперервної педагогічної освіти за умов воєнного стану в Україні та глобальних викликів», присвячена 30-річчю кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика.
У конференції взяли участь науковці, науково-педагогічні та педагогічні працівники, фахівці-практики, докторанти, аспіранти й магістранти з різних закладів освіти України та зарубіжжя.
Захід проходив у змішаному форматі – очно, заочно та онлайн, що дало змогу об’єднати широке коло учасників і забезпечити відкритий науковий діалог.
Робочими мовами конференції були українська, польська, англійська та мови країн Європейського Союзу.
Привітала учасників конференції перша проректорка, ректор-елект КНУВС Валентина Якубів, вона відзначила вагомий внесок кафедри у розвиток педагогічної науки, підготовку висококваліфікованих фахівців і збереження кращих традицій української освіти, наголосивши на важливості неперервної освіти як чинника стійкості суспільства в умовах воєнних викликів.
Також з вітальними словами виступили: Олег ТОПУЗОВ – віцепрезидент Національної академії педагогічних наук України, дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Оксана КОНДУР – декан педагогічного факультету Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, професорка, докторка педагогічних наук Микола ПАНТЮК – проректор з наукової роботи Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, професор, доктор педагогічних наук Ernest ZAWADA – dziekan Wydziału Humanistyczno-Społecznego Uniwersytetu Bielsko- Bialskiego (RP), profesor, doktor habilitowany Наталія БАХМАТ, в.о. ректора Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, професорка, докторка педагогічних наук, член-кореспондентка Національної академії педагогічних наук України Олена КАРАМАН – ректорка ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (м. Полтава), докторка педагогічних наук, професорка, член- кореспондентка НАПН України Олена КВАС – проректорка з наукової роботи та інновацій Львівського національного університету імені Івана Франка, професорка, докторка педагогічних наук Ірина ЖОРОВА – в.о. ректора, перша проректорка Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради, професорка, докторка педагогічних наук Станіслав ТКАЧУК- декан факультету інженерно-педагогічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини професор, доктор педагогічних наук.
Модератором конференції виступила завідувачка кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика, кандидат педагогічних наук, професор Любов Прокопів.
У змішаному форматі учасники представили свої виступи, у яких презентували результати власних наукових досліджень і практичні напрацювання щодо розвитку неперервної педагогічної освіти в умовах воєнного стану та глобальної нестабільності.
Робота конференції відбувалася за такими тематичними напрямами:
1. Науково-методологічні та історико-педагогічні засади дослідження неперервної педагогічної освіти за умов глобальної нестабільності.
2. Інноваційні та цифрові технології забезпечення доступності та неперервності розвитку педагогічної освіти за умов воєнного стану України.
3. Пріоритети та мотивація безперервного навчання здобувачів вищої освіти.
4. Вдосконалення системи неперервної професійно-педагогічної освіти: вітчизняний та зарубіжний досвід.
5. Кафедра педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика Карпатського національного університету імені Василя Стефаника як осередок розвитку педагогічної науки та освіти України.
Під час наукової дискусії учасники обговорили сучасні тенденції, виклики та перспективи розвитку неперервної педагогічної освіти, а також окреслили шляхи підвищення її ефективності в умовах воєнного стану та глобальних трансформацій.

У рамках Тижня української писемності та мови, який традиційно організовує кафедра української мови Факультету філології Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, у четвер, 30 жовтня 2025 року, о 15.00 відбудеться щорічна університетська наукова конференція «Мовна політика і мовна ситуація в Україні».
Орієнтовна тематика конференції:
- Функціонування української мови як державної: здобутки та перспективи.
- Основні проблеми сучасного українського мовлення: суржик, англоварваризація, вульгаризація, примітивізація…
- Українська мова в освіті, науці, художній літературі, музиці та ін.
- Українська мова в засобах масової інформації, рекламі та інтернет-просторі.
- Лінгвоцид української мови: історія та сьогодення.
- Мовна політика та мовна ситуація в інших країнах.
Учасникам конференції до 25 жовтня 2025 року необхідно надіслати заявку, заповнивши анкету за покликанням: https://forms.gle/eBjGRW7Hh3jpyGyx8
Додаткову інформацію можна отримати, написавши на електронну адресу iryna.dzhochka@cnu.edu.ua (Ірина Джочка) або oksana.tsyperdiuk@cnu.edu.ua (Оксана Ципердюк).
Форма участі: дистанційна.
Вимоги до виступів: тривалість 7-10 хв, наявність презентації (бажано), стиль – науковий або науково-популярний. Кожному учасникові конференції буде надіслано електронний сертифікат.
Напередодні конференції кожному учасникові буде надіслано запрошення-програму з покликаннями для приєднання до наукового заходу.
Сподіваємося на творчу співпрацю та плідну наукову дискусію!

Проф. кафедри Деркачова Ольга взяла участь у всеукраїнській науковій конференції «Європейські парадигми формування культури толерантності в освіті, медіа, мистецтві», на якій говорилося про толерантність і пов’язані з нею сенси, цінності, бар’єри, виклики у різних контекстах – освітньому, мистецькому, літературному, мовному, медійному, правовому, про досвід різних вразливих груп, їхню видимість і прийняття в суспільстві. Про те, як життя посеред війни змушує задуматися про межі терпимості до того, із чим не згоден, і ще більше переконує, що не можна терпіти те, до чого примушують. Деркачова О. С. виступила на пленарному засіданні з темою «Література як простір протидії булінгу та утвердження інклюзії».

Науковці Карпатського національного університету імені Василя Стефаника спільно з Інститутом педагогіки НАПН України, у тому числі й науковці кафедри української літератури (проф. Степан Хороб, Ольга Деркачова, доц. Наталія Курінна, Оксана Залевська), студенти-бакалаври і магістри ОПП «Середня освіта (Українська мова і література)» (Юлія Худак, Катерина Лебедєва, Марія Федорняк, Андрій Максимів) взяли участь в роботі українсько-польської науково-практичної конференції науковців та студентів з міжнародною участю «Молодь і освіта в умовах викликів ХХІ століття (м. Івано-Франківськ, 19 травня 2025 р.).
Матеріали, надруковані у збірнику науково-практичної конференції, висвітлюють тенденції розвитку початкової і середньої освіти в Україні в контексті Концепції НУШ, сучасні трансформації в системі підготовки майбутніх педагогів, інноваційні контексти розвитку методик навчання й виховання в ЗЗСО, актуальні проблеми сьогодення в соціально-психологічній сфері, проблеми гірської школи Українських Карпат в освітньому просторі України.

Студентки спеціальності «Середня освіта. Українська мова і література» Лєбєдєва Катерина науково-практична конференція з міжнародною участю «Молодь і освіта в умовах викликів ХХІ століття», що проходила 19 травня на базі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. У заході взяли участь більше 100 науковців та студентів із закладів вищої освіти України та Республіки Польща. Модераторами заходу виступили доктори педагогічних наук, професори кафедри початкової освіти та освітніх інновацій Марія Оліяр і Галина Русин.
Робота конференції охоплювала такі основні напрями, як тенденції розвитку початкової освіти в Україні в контексті Концепції НУШ, сучасні трансформації в системі підготовки майбутніх педагогів, інноваційні контексти розвитку методик навчання й виховання в ЗЗСО, актуальні проблеми сьогодення в соціально-психологічній сфері, гірська
школа Українських Карпат в освітньому просторі України. У центрі уваги наших дослідниць були проблеми сучасного літературознавства: «Новаторство ідіостилю Макса Кідрука» – Катерина Лєбєдєва, «Штучний інтелект як інструмент вивчення творчості Лесі Українки» – студ. Юлія Худак.


13 червня відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Творчість Марка Черемшини і українська культура XIX – початку ХХ століття», приурочена до 150-річниці від дня народження видатного українського письменника Марка Черемшини (Івана Юрійовича Семанюка, 1874-1927).
Конференція зорганізована кафедрою української літератури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Співорганізаторами конференції виступили Інститут літератури ім. Т.Шевченка НАН України, Інститут Івана Франка НАН України, Івано-Франківське обласне відділення НТШ, Івано-Франківська обласна організація НСПУ, Івано-Франківська обласна організація НСКУ, Снятинська міська рада, Снятинський літературно-меморіальний музей Марка Черемшини. Модератором конференції був доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури Факультету філології – Степан Хороб.
Розпочалася конференція зі вступного слова ректора Прикарпатського університету імені Василя Стефаника – Ігоря Цепенди. З вітальними словами виступили також перший заступник голови Івано-Франківської обласної ради –Василь Гладій, директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, академік НАН України – Микола Жулинський, директор Інституту Івана Франка НАН України, академік НАН України – Євген Нахлік, декан Факультету філології, професор – Роман Голод, начальник управління культури, національностей та релігій ОДА – Тетяна Бойко, голова Івано-Франківської обласної організації НСПУ – Євген Баран.
На пленарному засіданні свої доповіді виголосили як науковці Прикарпатського університету, так і з інших куточків України й з-за кордону:
Змістовно-концептуальні основи художнього світу Марка Черемшини. Роман Піхманець – доктор філологічних наук, доцент (Івано-Франківськ, Україна)
Онтологічні й культурно-історичні універсалії в новелістиці Марка Черемшини. Ольга Турган – доктор філологічних наук, професор (Запоріжжя, Україна)
Творчість Марка Черемшини й епоха fin de siecle (літературний контекст). Микола Легкий – доктор філологічних наук, старший науковий співробітник (Львів, Україна)
Баладна проза Марка Черемшини. Наталя Мочернюк – доктор філологічних наук, професор (Коломия, Україна)
Manière d’être Марка Черемшини в літературно-критичній рецепції Дмитра Донцова. Ігор Набитович – доктор філології габілітований, професор (Люблін, Польща)
Лінгвальний вимір війни в мілітарній прозі Марка Черемшини. Василь Ґрещук – доктор філологічних наук, професор (Івано-Франківськ, Україна). Валентина Ґрещук – кандидат філологічних наук, доцент (Івано-Франківськ, Україна)
Особлива увага була приділена питанням, пов’язаним із дослідженням етнографічних мотивів у творах Черемшини, його ролі в національному відродженні та збереженні народних традицій. Також обговорювалися теми, пов’язані з його внеском у розвиток української мови та літературної критики.
На закінчення пленарного засідання відбулася презентація наукового журналу «Галичина».
Далі науковці працювали по секціях: “Становлення Марка Черемшини як творчої особистості”, “Особливості моделювання художнього світу Марка Черемшини”, “Із секретів поетичної творчості Марка Черемшини”, “Наукові, культурно-історичні та методичні рецепції Марка Черемшини”, “Компаративістичний вимір творчості Марка Черемшини”, “Мовно-стилістичні особливості художнього простору”.
Під час роботи секцій конференції учасники мали можливість поділитися своїми науковими дослідженнями, обговорити новітні підходи до аналізу творчості Черемшини та обмінятися думками щодо його спадщини. Зокрема, було представлено кілька доповідей, присвячених дослідженню рукописної спадщини письменника, його листування та впливу його творчості на сучасних авторів.
Конференція стала важливим майданчиком для обміну ідеями та досвідом між науковцями з різних регіонів України, а також сприяла популяризації творчості Марка Черемшини серед молодих дослідників і студентів.
Завтра учасники відвідають місця пов’язані із творчістю Марка Черемшини. Після чого відбудеться закриття конференції та підбиття підсумків.


Матеріали “Звітної наукової конференції студентів ІІ року навчання кафедри української літератури “
Секція 1
Жанрово-стильові особливості української літератури
Керівнки: д.ф.н., проф. Хороб С.І.;
к.ф.н., доц. Залевська О.М.
Секретар: Савчук М.В.
Характерологічні риси творчості Василя Васкана
Магістр заочної ф.н. (спец. філол.) Біленчук Ганна, науковий керівник – к.ф.н., доц. Залевська О.М.
Художньо-естетична особливість прози Людмили Тарнашинської
Магістр денної ф.н. (спец. філол.) Боднарчук Віра, науковий керівник – к.ф.н., доц. Залевська О.М.
Особливості художнього мислення у прозі Степана Пушика
Магістр заочної ф.н. (спец. філол.) Перцович Мар’яна, науковий керівник – к.ф.н., доц. Залевська О.М.
Жанрово-стильова своєрідність творів Мирослава Дочинця
Магістр заочної ф.н. (спец. філол.) Баглай Мар’яна, науковий керівник – к.ф.н., доц. Залевська О.М.
Романи Юрія Андруховича «Дванадцять Обручів» і Джона Фаулза «Жінка французького лейтенанта»: типологія постмодернізму
Магістр заочної ф.н. (спец. філол.) Савчук Марія, науковий керівник – д.ф.н., проф. Хороб С.І.
Поетика пейзажу у творчості Ліни Костенко
Магістр заочної ф.н. (спец. філол.) Кливець Іванна, науковий керівник – д.ф.н., проф. Хороб С.І.
Психологізм героїв-самітників у творчості М. Дочинця (на основі романів «Криничар», «Вічник», «Горянин»)
Магістр заочної ф.н. (спец. філол.) Томишинець Любов, науковий керівник – к.ф.н., доц. Баран Є.М.
Міфологічні образи в фентезійному циклі романів «Зворотний бік» Дари Корній
Магістр заочної ф.н. (спец. філол.) Томишинець Любов, науковий керівник – к.ф.н., доц. Баран Є.М.
Есхатологічні мотиви в творчості Еміля Золя та Івана Франка
Магістр денної ф.н. (спец. філол.) Кузенко Анна-Таміла, науковий керівник – д.ф.н., проф. Голод Р.Б.
Поетика та філософія екзистенціалізму в романі А. Мердок «Чорний принц»
Магістр заочної ф.н. (англ. філол.) Цепенда Тетяна, науковий керівник – д.ф.н., проф. Голод Р.Б.
Дискурс болю та страху Чорнобильської катастрофи у творчості Ірени Забитко – на матеріалі роману «The Sky Unweashed»
Магістр денної ф.н. (англ. філол.) Шимнів Марія, науковий керівник – д.ф.н., проф. Голод Р.Б.
Проблема морального та аморального у романі Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея»
Магістр денної ф.н. (англ. філол.) Гнатюк Анна, науковий керівник – д.ф.н., проф. Голод Р.Б.
Секція 2
Поетика художнього твору
Керівнки: д.ф.н., проф. Піхманець Р.В.; к.ф.н., доц. Процюк Л.Б.
Секретар: Поваляєва Н.В.
Львівський художній текст 70-х рр. ХХ ст.: жанрово-стильова неповторність
Магістр заочної ф.н. (спец. філол.) Трінчук Лілія, науковий керівник – к.ф.н., доц. Процюк Л.Б.
Проза Оксани Забужко: тематика, проблематика, образи
Магістр денної ф.н. (спец. філол.) Клюфінська Юлія, науковий керівник – к.ф.н., доц. Процюк Л.Б.
Біографічна та автобіографічна проза в українській літературі
Магістр денної ф.н. (спец. філол.) Дрогомирецька Іванна, науковий керівник – к.ф.н., доц. Процюк Л.Б.
Поетика імпресіонізму у творчості Г. Косинки
Магістр денної ф.н. (спец. філол.) Романюк Тетяна, науковий керівник – к.ф.н., доц. Процюк Л.Б.
Сучасна жіноча проза Прикарпаття: Оксана Кузів, Марія Дзюба та Ольга Слоньовська
Магістр заочної ф.н. (спец. філол.) Поваляєва Наталія, науковий керівник – к.ф.н., доц. Процюк Л.Б.
Екзистенційна парадигма втраченого покоління в романі Е. Хемінгуея «Прощавай, зброє»
Магістр заочної ф.н. (англ. філол.) Вінтоняк Оксана, науковий керівник – к.ф.н., доц. Процюк Л.Б.
Творчість Василя Земляка в контексті української «химерної прози» 60-70 рр. ХХ ст. (на матеріалі дилогії «Лебедина зграя» та «Зелені млини»)
Магістр заочної ф.н. (спец. філол.) Винник Ольга, науковий керівник – к.ф.н., доц. Процюк С.В.
Жанрова специфіка драматичної поеми Лесі Українки «Руфін і Прісцилла»
Магістр денної ф.н. (спец. с.о.) Макара Юлія, науковий керівник – д.ф.н., проф. Піхманець Р.В.
Дитячі оповідання Івана Франка як джерело вивчення його життєпису
Магістр заочної ф.н. (спец. с.о.) Будункевич Марія, науковий керівник – д.ф.н., проф. Піхманець Р.В.
Художня своєрідність гуцульських оповідань І. Франка «Терен у нозі», «Гуцульський король», «Як Юра Шикманюк брів Черемош»
Магістр денної ф.н. (спец. філол.) Мочернак Тетяна, науковий керівник – д.ф.н., проф. Піхманець Р.В.
Гуцульське весілля в українському контексті
Магістр денної ф.н. (спец. с.о.) Панченко Мар’яна, науковий керівник – д.ф.н., проф. Піхманець Р.В.
Засоби досягнення художнього ефекту в поезіях Е. По.
Магістр заочної ф.н. (англ. філол.) Бойчук Христина, науковий керівник – д.ф.н., проф. Піхманець Р.В.
Секція 3
Традиції і новаторство у новій і новітній українській літературі
Керівнки: д.ф.н., проф. Мафтин Н.В.; к.ф.н., доц. Вівчарик Н.М.
Секретар: Шиманівська Н.І.
Сюжетно-композиційні особливості повістей про сільський лад Ольги Кобилянської (на прикладі творів «Земля», «В неділю рано…», «Вовчиха»)
Магістр денної ф.н. (спец. філол.) Тунків Ольга, науковий керівник – к.п.н., доц. Слоньовська О.В.
Поетика лірики Юрія Іздрика
Магістр заочної ф.н. (спец. філол.) Мірошниченко Аліна, науковий керівник – к.п.н., доц. Слоньовська О.В.
Жанрово-стильові особливості прози та драматургії Гната Хоткевича
Магістр заочної ф.н. (спец. філол.) Линдюк Оксана, науковий керівник – к.п.н., доц. Слоньовська О.В.
Жанрово-стильові особливості прози для дорослих Віктора Близнеця «Древляни», «Мовчун»
Магістр заочної ф.н. (спец. філол.) Бойків Вікторія, науковий керівник – к.п.н., доц. Слоньовська О.В.
Ідейно-художні особливості російськомовної прози Миколи Костомарова
Магістр денної ф.н. (спец. філол.) Шиманівська Наталія, науковий керівник – д.ф.н., проф. Мафтин Н.В.
Ідейно-художні риси просвітницького реалізму в українській прозі ХІХ століття
Магістр заочної ф.н. (спец. філол.) Галяс Олена, науковий керівник – д.ф.н., проф. Мафтин Н.В.
Автобіографічні мотиви у творчості Івана Багряного
Магістр заочної ф.н. (спец. філол.) Розумович Ольга, науковий керівник – д.ф.н., проф. Мафтин Н.В.
«Енеїда» І. Котляревського в контексті європейської бурлескно-травестійної традиції
Магістр заочної ф.н. (спец. с.о.) Оленчук Мар’яна, науковий керівник – д.ф.н., проф. Мафтин Н.В.
Жанрове новаторство прози В. Винниченка
Магістр денної ф.н. (спец. філол.) Попович Галина, науковий керівник – к.ф.н., доц. Вівчарик Н.М.
Жанрово-стильові особливості дитячих текстів В. Нестайка
Магістр заочної ф.н. (спец. філол.) Василащук Анастасія, науковий керівник – к.ф.н., доц. Вівчарик Н.М.
Проблема краху ідеалів революції у творчості М. Хвильового
Магістр заочної ф.н. (спец. філол.) Бойчук Людмила, науковий керівник – к.ф.н., доц. Вівчарик Н.М.
Міфологічний світ Гуцульщини як джерело повісті «У неділю рано…» О. Кобилянської Магістр денної ф.н. (спец. філол.) Бербеничук Ірина, науковий керівник – к.ф.н., доц. Шевчук Л.Т.
Своєрідність художньої адаптації міфу у творі Н. Геймана «Американські боги»
Магістр заочної ф.н. (англ. філол.) Кузик Ірина, науковий керівник – к.ф.н., доц. Шевчук Л.Т.
«Мартін Іден» Дж. Лондона: риси трагізму авторської свідомості
Магістр заочної ф.н. (англ. філол.) Лемак Ангеліна, науковий керівник – к.ф.н., доц. Шевчук Л.Т.
























