Зустріч стала черговою сторінкою багаторічної співпраці факультету філології, зокрема кафедри української літератури, з головною книгозбірнею Прикарпаття. Ця взаємодія давно вийшла за межі традиційних освітніх і культурних ініціатив, перетворившись на простір інтелектуального діалогу, наукового пошуку та спільного осмислення літературних процесів. Презентації видань, наукові зустрічі, літературні дискусії та інші спільні заходи засвідчують тісний зв’язок університетського й бібліотечного середовищ, об’єднаних прагненням популяризувати українське слово.
Цього разу приводом для зустрічі стала книжка «Чому мовчать янголи?», яка відкриває перед читачем непрості, подекуди болісні виміри дитинства, спонукає замислитися над крихкістю внутрішнього світу дитини, природою людської байдужості, відповідальністю дорослих та здатністю зберігати світло навіть за складних життєвих обставин.
Упродовж зустрічі Ірина Фотуйма розповіла про історію виникнення творчого задуму, особливості роботи над текстом, процес формування сюжетної канви та художніх образів. Окрему увагу було приділено символічному наповненню твору, багатозначності його назви, образу янгола та тим смисловим акцентам, які не завжди лежать на поверхні прочитаного, проте визначають глибину авторського задуму.
Ірина Фотуйма поділилася досвідом роботи з дітьми над створенням ілюстрацій до книжки, звернувши увагу на те, як вдумливе читання впливає на формування індивідуального бачення художнього образу. Йшлося про те, що дитина, заглиблюючись у зміст прочитаного, не просто відтворює окремі сюжетні епізоди, а пропускає їх крізь власні емоції, уяву та життєвий досвід. Відтак малюнок стає своєрідною візуальною інтерпретацією тексту, у якій відображаються особистісне сприйняття персонажів, розуміння їхніх переживань та здатність помічати приховані смисли. Такий підхід дає змогу розглядати ілюстрування не лише як творче завдання, а й як важливий інструмент розвитку читацької компетентності, образного мислення та емоційного інтелекту.
Особливе місце в розмові посіла тема взаємодії літературного тексту й дитячого образотворення, яку порушила Сніжана Олексюк – фіналістка Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2026», випускниця факультету філології Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Педагогиня поділилася досвідом роботи з дітьми над створенням ілюстрацій до книжки «Чому мовчать янголи?», акцентувавши на особливостях вдумливого читання та його впливі на візуалізацію художніх образів
Особливого характеру розмові надало саме філологічне середовище. Студенти, які вже володіють основами літературознавчого аналізу, знайомі з категоріями художнього образу, символу, підтексту та авторської інтенції, здатні сприймати твір не лише на рівні сюжету, а й у ширшій системі його естетичних і смислових координат. Це дало можливість вибудувати розмову на рівні глибшого прочитання тексту, звернутися до його образно-символічної структури, порушити питання співвідношення життєвого досвіду й художнього вимислу, авторського задуму та читацької інтерпретації.
Розповідь письменниці супроводжувалася тематичною мультимедійною презентацією, яка стала важливим візуальним доповненням до сказаного. Ілюстративні матеріали допомогли увиразнити ключові образи книжки, простежити окремі етапи її творчого становлення та урізноманітнити формат зустрічі, поєднавши живе авторське слово з візуальним сприйняттям художнього світу твору.
Важливою складовою літературної зустрічі стала присутність представниць академічної спільноти: докторки філологічних наук, професорки Ольги Деркачової, кандидаток філологічних наук, доценток Наталії Вівчарикта Любові Процюк , а також асистентки кафедри слов’янських мов Галини Васильків.
Такі зустрічі вкотре підтверджують значущість співпраці факультету філології Карпатського національного університету імені Василя Стефаника та ІФОУНБ ім. І. Франка. Саме на перетині університетської науки, педагогічного досвіду, бібліотечного простору й сучасного літературного процесу народжується змістовний діалог, який поглиблює розуміння художнього слова та відкриває нові можливості для його осмислення та популяризації.
